Блог Антона Лягушкіна

  Мапа Львівської міської територіальної громади Зараз у Львові налічується шість районів: Галицький, Залізничний, Личаківський, Сихівський, Франківський та Шевченківський. Наймолодший із них – Сихівський, його виділили із складу Галицького. Відповідну Постанову Верховної Ради України 10 лютого 2000 року підписав її Голова Іван Степанович Плющ. Вперше адміністративний поділ Львова був запроваджений після того, як Львів став частиною Австро-Угорської імперії. До кінця XVIII століття межами міста Львова були міські мури, які проходили приблизно сучасним проспектом Свободи, сучасними площами Міцкевича, Галицькою, Митною, Данила Галицького, Ярослава Осмомисла та Торговою, а також сучасними вулицями Підвальною та Гонти. Крім того були іще два передмістя – Галицьке на півдні та Краківське на півночі. Ці передмістя мали інший юридичний статус, а ніж місто та регулювалися в інший спосіб. В самому місті адміністративного поділу як такого не було. В той же час існували національні квартали. Ук

Кривчиці на мапі Великого Львова 1939 року. У моєму свідоцтві про народження записано, що я народився у місті Львові. Однак у роки мого дитинства та й навіть зараз від сусідів, особливо старшого покоління, можна почути «Йду до міста». Справа в тому, що місцевість обабіч вулиці Тракт Глинянський, яку йменують Малі Кривчиці (на противагу Великим Кривчицям обабіч Дороги Кривчицької) аж до 1962 року не входила до складу міста Львова – вона належала до Кривчицької сільської ради Новояричівського району Львівської області. Як згадує моя мама, яка мешкає в районі Кривциць практично від народження, у повоєнні роки межа міста проходила по залізниці Підзамче – Личаків – Дріждзавод до залізничного переїзду на вул. Тракт Глинянський, а далі межею міста була ця вулиця (приблизно до сучасної вулиці Курінної). Відповідно, будинки, які знаходяться із лівої (непарної) сторони вулиці Тракт Глинянський належали до міста Львова. А наш будинок, який знаходиться з правої сторони цієї вулиці, до міста вже не