Блог Антона Лягушкіна

  Будівництво водогону у Львові Краєзнавчий ресурс «Фотографії Старого Львова» зараз публікує цикл моїх розвідок «Із історії Львівського водогону та каналізації» про історію водопостачання та каналізування нашого міста. Оскільки знайшов нові цікаві матеріали, вирішив познайомити читачів свого блогу із ними. Почну із авторства проєкту першого напірного водогону Львова із водозабором у Волі Добростанській. Це австрійський інженер словенського походження Оскар Смрекер (1854 – 1935), який створив свою проєктно-будівельну фірму в Німеччині. Прізвище Смрекера, як автора проєкту Львівського напірного водогону із Волі Добростанської називають тогочасні газети, в т.ч. українська газета «Діло» (число від 4 червня 1896 р.) та польська газета «Kurjer Lwowski». У статті про ЛКП «Львівводоканал» у польській вікіпедії автором проєкту першого напірного водогону Львова помилково названо Зигмунда Павла Родаковського (1864 – 1939). Інженер Родаковський справді причинився до будівництва першого на

  У останній день 2023 р. Івано-Франківськ святкуватиме 40-річчя від дати запуску тролейбусного руху – 31 грудня 1983 р. радянські тролейбуси ЗіУ-682В рушили маршрутом № 1 Вокзал – вул. Хіміків. Проте перші плани про будівництво трамвайної лінії в Станіславові датуються іще серединою 1890-х рр. Станіславів, нині Івано-Франківськ (із 1962 р.) був другим за значенням містом Східної Галичини після Львова. Вже у 1866 р. (раніше, а ніж Київ та Харків) Станіславів (за австрійських часів – Станіслав) отримав залізничне сполучення зі Львовом та Чернівцями. Того ж року в місті виник локомотиво-вагонноремонтний завод Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці. У 1867 р. Станіславів став центром повіту, місто отримало самоврядування, але у 1868 р. місто дуже постраждало після т.зв. «Мармулядової пожежі», проте швидко відбудувалася. В 1867 р. відбулися перші вибори бургомістра, першим бургомістром став Антоній Суханек, його наступником у 1868 – 1880 р, став   Ігнацій Камінський. У Станіславові в 18

  Першим міжміським громадським транспортом Львова були кінні поштові диліжанси (т.зв. «цісарські вози») – такий транспорт з’явився в кінці XVIII століття, коли Галичина потрапила до складу Австрійської імперії. Візницький промисел з’явився у Львові в 1830-х рр., кінний трамвай – у 1880 р. Коли у Львові з’явилися перші омнібуси – достеменно невідомо, адже скоріш за все це були нетривалі проєкти. Менше двох із половиною років проіснував і «Генеральний Львівський омнібус», про який сьогодні піде мова. Перший міжміський громадський транспорт прийшов до Львова у 1775 р. У той рік було запущено регулярну поштово-пасажирську лінію Львів – Відень, якою курсували диліжанси («цісарські вози»), запряжені шестіркою коней. Відстань від Львова до Відня, а це біля 800 кілометрів, поспішні диліжанси долали 4 доби і 10 годин, звичайні – протягом майже тижня. Коней, впряжених у «цісарські вози», змінювали через кожні 40 – 60 кілометрів на поштових станціях, розташованих вздовж маршруту. У 1830-х рр.