Блог Антона Лягушкіна

Початок вулиці Личаківської. Світлина зроблена в травні 1939 року. Джерело Вулиця Личаківська у Львові де-факто є частиною міжнародної автотраси М-09 Тернопіль – Львів – Рава-Руська (Н-02 Тернопіль – Львів). Про її історію написано дуже багато. Не обминули своєю увагою історію вулиці Личаківської Іван Крип’якевич та Борис і Ігор Мельники. Та все ж є кілька маловідомих фактів, які стосуються історії цієї магістралі. А про те, що сучасна вулиця Тракт Глинянський є однією із найдавніших доріг на околицях міста Львова, знає, напевно, небагато львів’ян. В «Історичних проходах по Львову» Іван Крип’якевич пише, що у давні часи сучасну вулицю Личаківську називали Глинянською дорогою. Це був давній торгівельний гостинець, який вів на схід до Києва та на південь, через Молдову, аж до Константинополя (Стамбула). Найпершим значним містом на цьому гостинці були Глиняни, розташовані за 40 кілометрів на схід від Львова. Перша згадка про місто Глиняни, яке нині належить до Львівського (до січня 2020

Личаківський парк і пам'ятник Бартошу Гловацькому. Світлина початку 1910-х рр. Терени Личаківського парку обмежуються вулицями Личаківською, Пасічною та Цетнерівкою, а також Спортивним комплексом інституту фізкультури («Скіф»). Цей парк заснований майже 140 років тому. Личаківський парк розміщений на горбистій місцевості обіч однойменної вулиці. У другій половині ХІХ століття ця територія була окраїною міста Львова. На території парку відбувався видобуток піску та глини. Поруч знаходилася Личаківська (Бродівська) рогачка – внутрішня митниця. Висадку Личаківського парку розпочалася 1883 року. Проект парку розробив інспектор міських плантацій (головний міський садівник) Арнольд Рьорінг (1840 – 1913). На початку територія парку складала біля 6 гектарів. Територія майбутнього парку була впорядкована – глиняні та піщані кар’єри були частково засипані, було прокладено пішохідні доріжки, які звиваються схилами ярів та горбів. У 1880-ті роки на території Личаківського парку були висаджені