Електротранспорт Івано-Франківська: 90 років від перших планів будівництва трамвая до запуску тролейбусного руху

 

У останній день 2023 р. Івано-Франківськ святкуватиме 40-річчя від дати запуску тролейбусного руху – 31 грудня 1983 р. радянські тролейбуси ЗіУ-682В рушили маршрутом № 1 Вокзал – вул. Хіміків. Проте перші плани про будівництво трамвайної лінії в Станіславові датуються іще серединою 1890-х рр.

Станіславів, нині Івано-Франківськ (із 1962 р.) був другим за значенням містом Східної Галичини після Львова. Вже у 1866 р. (раніше, а ніж Київ та Харків) Станіславів (за австрійських часів – Станіслав) отримав залізничне сполучення зі Львовом та Чернівцями. Того ж року в місті виник локомотиво-вагонноремонтний завод Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці. У 1867 р. Станіславів став центром повіту, місто отримало самоврядування, але у 1868 р. місто дуже постраждало після т.зв. «Мармулядової пожежі», проте швидко відбудувалася. В 1867 р. відбулися перші вибори бургомістра, першим бургомістром став Антоній Суханек, його наступником у 1868 – 1880 р, став  Ігнацій Камінський. У Станіславові в 1873 р. створено третю в Україні газівню (після Львова та Одеси), тут знаходилася дирекція австрійських державних залізниць. У 1900 р. в Станіславові мешкало біля 30 тис. осіб, а у 1914 р. – вже біля 64 тис. У 1919 р. Станіславів тимчасово був столицею Західно-Української народної республіки.

Перші плани будівництва в Станіславові трамвайних ліній датуються 1894 р. На той час посаду бурогомістра посідав Валерій Шидловський. 31 травня 1894 р., нагадаю, у Львові почав працювати електричний трамвай – четвертий у Австро-Угорській імперії (після Відня, Будапешта та Праги) та другий в Україні (після Києва). 25 серпня 1894 р. львівська українська газета «Діло» опублікувала наступну замітку: «Трамвай в Станиславові. Сими днями донесли ми, що в Станиславові завязало ся товариство, що наміряє освітлювати цїле місто елєктрикою. Тепер знов доносить тамошний Kurjer (мається на увазі газета «Kurjer Stanislawowski», яка виходила 1886 – 1939 рр.), що друга спілка фінансова старає ся о концесію на нафтовий або ґазовий трамвай. Спілка заходить ся коло справи вже кілька місяцїв і обчислила, що трамвай виплативсь би в Станиславові». Нажаль, у австрійських та польських цифрових бібліотеках відстні числа газети «Kurjer Stanislawowski» за 1886 – 1900 рр., отож детальніше відстежити долю першої ідеї запровадження трамвайного руху в Станіславові не видається можливим.

Через два роки, у 1896 р. в Станіславові повернулися до ідеї будівництва трамвая. На цей раз вже йшлося про трамвай електричний. 18 лютого 1896 р. львівська газета «Kurjer Lwowski» писала про перемовини між компанією Ganz із Будапешту та міською владою Станіславова про будівництво електричного трамвая. 19 листопада 1896 р. львівська українська газета «Діло» писала про те, що електричний трамвай у Станіславові може появитися вже у 1897 р. Будівництво електричного трамвая планувала здійснити угорська фірма «Ganz». У листопаді 1897 р. до Станіславова прибув інженер цієї компанії пан Норберт Горн. Метою його візити було трасування і проєктування трамвайних ліній в місті. «Діло» писало, що ці роботи триватимуть 3 – 4 тижні. Після цього владі міста мав бути представлений проєкт, після його схвалення могла б початися будова. Через відсутність у вільному доступі чисел газети «Kurjer Stanislawowski» за 1896 – 1900 р. наразі неможливо відстежити, чим закінчилася історія.

До ідеї будівництва електричного трамвая в Станіславові повернулися через 10 років, у другій половині 1900-х рр. На цей час припав активний розвиток трамвайного господарства м. Львова. Бургомістром Станіславова із 1896 по 1919 р. був Артур Німгін. В числі від 1 вересня 1907 р. тижневик «Kurjer Stanislawowski» сповістив про те, що львівський адвокат Вестрайх та Кароль Петриковський отримали від міністерства австрійських залізниць у Відні дозвіл на початок технічних робіт для «прокладання електричної колії нижчого типу в Станіславові».  «Цей дозвіл ще не означає концесію на спорудження колії», – запевняли в газеті.

Наступного, 1908 р. планувався потужний розвиток інфраструктури Станіславова. Як повідомлявв числі від 5 січня 1908 р. «Kurjer Stanislawowski», на залізниці Львів – Станіславів, з огляду на інтенсивних рух поїздів планували збудувати другу колію. Цей проєкт, до речі, не здійснений і до сьогодні. Не забули і про будівництво електричного трамвая. Це питання обговорювалося на засіданні міської ради Станіславова 26 березня 1908 р., про що повідомив «KurjerStanislawowski» у числі 1177 від 29 березня 1908 р.:

«Будівництво електричного трамвая. Бургомістр заявляє, що відповідно до резолюції, прийнятої під час бюджетних дебатів на 1908 рік, магістрат подає клопотання про початок попередніх робіт із будівництва електричного трамвая в нашому місті.

Електростанція та трамвайне депо мають бути побудовані на землі, що належить новій газівні (газовому заводу, який із 1873 р. працював на вул. Газовій, нині Дністровській – тепер тут торговий центр «Арсенал» - автор), щоб електростанція та газівня були під одним управлінням, для максимального зменшення адміністративних витрат. Маршрут трамвая, запропонований Магістратом, такий:

Початковою точкою має бути залізничний вокзал, звідки трамвай вулицями Вовчинецькою та Заболотівською, біля костелу отці Єзуїтів попрямує в напрямку центру міста на вулиці Третього Травня та Сапіжанську. У кінці вулиці Третього Травня буде відгалуження: одна лінія буде йти на вулицю Сапіжанську до залізничного переїзду, а друга – до аптеки пана Афімовича, звідки одна лінія буде йти на вул. Карпінського, Ринок, вул. Галицьку до Торговиська, а інша – вул. Казимирівською виходитиме на вул. Собєського і звідси біля кав’ярні «Габсбург» на вул. Голуховського до в’язниці.

Трамвайні лінії мають бути одноколійними із змінами (роз’їздами).

Під час короткого обговорення, під час якого о. Айзелт представив проєкт проведення трамвайної лінії до вул. Голуховського по вул. Білінського та вул. Зосина Воля на міську бійню, а др. Бораль запропонував, щоб маршрут від вул. Собєського прямував на вул. Липова, а з неї – на вул. Гіллера біля костелу на вул. Голуховського.

Рада постановляє, згідно з висновками магістрату, прийняти за основу вищезазначений маршрут та уповноважити магістрат оголосити конкурс на проектування та розрахунок рентабельності електростанції та електричного трамвая та направити одного з чиновників для огляду трамвайного господарства в деяких містах».

Якщо описувати трасу трамвайних ліній, запроєктованих у 1908 р., сучасними назвами вулиць Івано-Франківська, то трамвай мав їхати від залізничного вокзалу сучасними вул. Вовчинецькою та Грушевського до т.зв. «стометрівки». Тут мало бути перше розгалуження: одна гілка мала йти до залізничного переїзду на вул. Незалежності, а інша – повертати до пасажу Гартенбергів, де колія знову роздвоювалась. Звідси вулицею Галицькою можна було дістатись до сучасного парку Військових Ветеранів, де тоді була торговиця кіньми та великою рогатою худобою, а інша колія, яку мали прокласти сучасними вулицями Мазепи, Січових Стрільців і Чорновола, вела до міського парку з кінцевою зупинкою біля тутешньої тюрми «Діброва».

Планувалося, що влаштування трамвайної інфраструктури в Станіславові, як і у Львові, буде проводити всесвітньовідома компанія «Siemens & Halske», яка збудувала трамвай у Львові.

До практичного втілення ідеї будівництва електричного трамвая у Станіславові – Івано-Франківську так і не дійшли: у 1909 р. влада міста раптом відмовилася від ідеї електричного трамвая. Чому так сталося? Можливо дався в знаки досвід Чернівців, де електричний трамвай у певні роки був збитковим. Можливо міська влада не змогла домовитися про фінансову допомогу чи хоча б кредитування із урядом у Відні. Про плани будівництва трамвая у Станіславові нагадує стара поштівка, де на вулицях міста електрияний трамвай та автомобіль, а в небі – повітряна куля та дирижабль. Таким на початку ХХ ст. уявляли Станіславів 1914 р.

У радянські часи довший час в Івано-Франківську працювало лише автобусне сполучення – це місто стало останнім обласним центром Заходу України, яке отримало тролейбусне сполучення.

Івано-Франківське тролейбусне управління було створено 15 вересня 1983 р., а тролейбусний рух розпочався 31 грудня за маршрутом № 1 Залізничний вокзал – вул. Хіміків, довжина якого становила 10,5 км. На початку в Івано-Франківську працювали радянські тролейбуси ЗіУ-682В – в західному регіоні такі машини експлуатувалися лише в м. Луцьку (разом із чеськими тролейбусами «Skoda 9Tr»). У 1983-1984 рр. Івано-Франківськ отримав 15 тролейбусів ЗіУ-682В.

Тролейбуси ЗіУ-682В на території тролдепо Івано-Франківська.

У зв’язку із тим, що ремонтний завод у  Львові спеціалізувався на ремонті чеських тролейбусів, було прийнято рішення про те, що у Івано-Франківську мають експлуатуватися новітні тролейбуси «Skoda 14Tr». Отож, наприкінці 1984 р. 5 тролейбусів ЗіУ-682Б були передані в Полтаву, а наступного року іще 10 таких машин – до Севастополя. Натомість із м. Луганська було передано 10 тролейбусів «Skoda 14Tr», які отримали №№ 116 – 125. Із 1986 р. розпочалося постачання цих тролейбусів із заводу.

Першим керівником тролейбусного господарства Івано-Франківська був Леонід Іванович Яковець.