Блог Антона Лягушкіна

Тролейбус МТБ-82Д біля головного залізничного вокзалу 70 років тому – 27 листопада 1952 року у Львові за маршрутом № 1 пл. Адама Міцкевича – Залізничний вокзал почалися перевезення пасажирів. 27 листопада – це день народження «рогатого» електротранспорту Львова. Проєктування перших тролейбусних ліній Львова розпочалося 75 років тому – в червні 1947 року, проєкт розробляла харківська проєктна контора «Укркомунпроєкт». Відповідно до розробленого проєкту кінцева двох перших тролейбусних маршрутів мала бути на пл. Ринок. Перша ідея запустити у Львові курсування «безрейкового електричного омнібусу», тобто тролейбусу датується квітнем 1909 року. Тоді йшло обговорення будівництва трамвайної лінії на Високий Замок. Керівник «Міських закладів електричних» Йозеф Томицький запропонував замість трамвайної лінії прокласти на Високий Замок тролейбусну. За словами Томицького, тролейбусна лінія на Високий Замок, обійшлася б місту дешевше, а ніж трамвайна. Крім того, гумові шини тролейбуса мали б кра

Вул. Пасічна. Серпень 2011 р. Вулицю Пасічну в теперішньому Львові можна назвати «хордовою магістраллю», адже вона поєднує дві радіальні міські магістралі – вулиці Личаківську та Зелену. Продовженням вулиці Пасічної є вулиця Луганська, яка зараз сягає вулиці Стрийської, а за проєктом має сягнути вулиці Городоцької – таким чином буде створений хордовий транспортний коридор від Горішнього Личакова до Богданівки і Сигнівки. Дорога, траса якої співпадає із сучасною вулицею Пасічною, зображена на картах Львова та його околиць ХІХ століття. Назву «Пасічна дорога» за нею було офіційно закріплена у 1871 році. Пасічна дорога відгалужувалася від Дороги на Золочів (таку назву мало продовження вул. Личаківської за межами міста) якраз за тим місцем, де у кінці ХІХ століття стояла Личаківська рогачка. На «Плані королівського столичного міста Львова», який був виданий у 1910 р., видно, що нижня частина вул. Пасічної (приблизно до сучасного «Пагорбу Слави») проходила територією приміської громади Кр

  Бровар Грунда при дорозі на Золочів (нині - вул. Личаківська). Світлина кінця ХІХ ст. Наприкінці ХІХ століття у Львові та на його околицях налічувалося більше 10 броварів (пивоварень). Один із них розташовувалася біля шосе (цісарського гостинця) на Золочів біля Винниківського лісу і належав Ґрунду. Після І світової війни, у 1922 році, цей бровар було переобладнано на фабрику пресованих дріжджів. Так починалася історія сучасного підприємства ПрАТ «Ензим». Львів’яни завжди славилися любов’ю до пива, отож виробники цього хмільного напою активно конкурували між собою. У 1890-х рр. мешканці Львова могли скуштувати пиво із 13 броварів, які знаходилися у місті та його околицях. Тільки обіч сучасної вулиці Личаківської наприкінці ХІХ століття працювало два броварі. Один із них стояв неподалік Личаківського (нині – Винниківського) ринку на розі вулиць Солодової та Вишенського. Цей бровар належав Фридеріку Грюбнеру, який був дуже поважною людиною в місті і обирався радним до магістрату. Друг