Львівському гемодіалізу – 40 років

 

Головний корпус Львівської обласної клінічної лікарні. Тут знаходиться відділення гемодіалізу

Гемодіаліз – очищення організму від токсинів за допомогою апаратів «штучна нирка». Ця процедура дозволяє рятувати пацієнтів із гострою нирковою недостатністю і продовжувати життя пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю. Перші досконалі апарати «штучна нирка» з’явилися в 1960-х рр., а у Львові перше відділення гемодіалізу було створено 40 років тому

Із усіх людських органів на даний час наука змогла замінити лише один – нирки. У 1920 – 1960-х рр. розроблено технологію гемодіалізу – виведення із організму людини надлишку рідини та токсинів, які виводяться нирками. На початку процедури гемодіалізу використовувалися для порятунку пацієнтів із гострою нирковою недостатністю, а із 1960 року сеанси гемодіалізу почали проводити пацієнтам, які мали хронічну ниркову недостатність (хронічний або програмний гемодіаліз). Першими пацієнтами, які отримували сеанси програмного діалізу стали двоє американців: 39-річний машиніст Клайд Шилдс, який потрапив у відділення 9 березня 1960 року із прогресуючою нирковою недостатністю та 23-річний продавець взуття Харві Гентрі. Результати лікування цих пацієнтів хронічним гемодіалізом були більш ніж успішні – Шилдс прожив на діалізі 11 років і помер від інфаркту в 50-річному віці. Харві Гентрі у 1968 році пересадили нирку від матері – він помер під час гри в гольф у 1987 році, тобто через 27 років після початку лікування. На території колишнього срср перший центр програмного гемодіалізу відкрився в москві у 1963 році. Завдяки сеансам гемодіалізу вдавалося продовжити життя пацієнтів в середньому на термін від 4 тижнів до 3 – 4 місяців. У 1965 році в срср було проведено першу успішну операцію із трансплантації нирки.

В Україні перший центр гемодіалізу було відкрито в Києві. У 1972 році професор Віктор Карпенко провів першу в Україні операцію із трансплантації нирки від живого родинного донора, а у 1973 році було проведено операцію із трансплантації нирки від померлого донора. Треба зазначити, що за радянських часів процедури гемодіалізу розглядалися переважно як спосіб зберегти життя пацієнту на час до трансплантації нирки (доки не знайдеться найбільш підходящий донорський орган). Питаннями моральності вилучення органів трупа лікарі тоді не заморочувалися – вважалося, що тіло померлого є власністю медицини. Відповідно, трансплантація нирки в срср впроваджувалася достатньо швидкими темпами.

Історія гемодіалізу та трансплантації нирки у Львові починається сорок років тому – 24 листопада 1982 року головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні видав наказ № 147 про створення на базі урологічного відділення № 2 відділення хронічного гемодіалізу. Першим завідувачем відділення хронічного гемодіалізу став Василь Григорович Воловець. Відділення хронічного гемодіалізу розмістилося на першому поверсі в головному корпусі Львівської обласної клінічної лікарні на вул. Чернігівській, 7 у приміщенні колишньої колегії отців-піярів. В цьому ж корпусі розміщено реанімаційне відділення. Фактично робота відділення розпочалася у 1983 році. Перший сеанс гемодіалізу в ЛОКЛ було проведено 7 вересня 1983 року. Відділення було розраховано на 25 лікарняних ліжок та 8 діалізних місць. Воно було єдиним у всьому Західному регіоні України і, відповідно, забезпечувало проведення гемодіалізу пацієнтам із 7 областей Заходу України. У 1984 – 1985 рр. завідувачем відділення хронічного гемодіалізу був Євген Олександрович Гурінович.

У 1985 році було прийнято рішення про створення на базі Львівської обласної клінічної лікарні центру із трансплантації нирки. Відповідно відділення хронічного гемодіалізу було реорганізоване у відділення хронічного гемодіалізу та трансплантації нирки. Це був перший центр трансплантації нирки в Західному регіоні України.

У 1986 – 2004 рр. завідувачем відділення хронічного гемодіалізу та трансплантації нирки був Петро Степанович Кондрат, який народився 17 березня 1943 року. Із 1972 року працював урологом-ординатором урологічного відділення ЛОКЛ. У 1981 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Петро Степанович є автором 3 винаходів, 45 наукових праць і співавтором 2 монографій, членом Координаційної ради із трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України і членом редакційної ради журналу «Трансплантологія».

Науковим керівником відділення хронічного гемодіалізу  і трансплантації нирки ЛОКЛ, яке мало статус Центру трансплантації нирки Західного регіону України, у 1985 – 1993 рр. був Цезар Кайтанович Борджієвський (1930 – 2020) – багаторічний очільник кафедри урології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, професор урології, який захистив докторську дисертацію у 36-річному віці. Кафедра урології Львівського державного медінституту була створена 28 липня 1973 року на базі доцентського курсу, її організатором і першим очільником став доктор медичних наук, професор Цезар Кайтанович Борджієвський. Саме він 26 травня 1986 року провів першу у Львові операцію із трансплантації нирки від померлого донора. Загалом професор провів 130 таких операцій!

Як згадувала дружина Цезаря Кайтановича Оксана Євгенівна Борджієвська (лікар-пульмонолог): «У ті часи (1980-1990-ті рр.), він працював на межі людських можливостей: вдень завідував кафедрою, а вночі – ставав до операційного столу». Справа в тім, що більшість пацієнтів із травмами, несумісними із життям, які можуть стати донорами нирок та інших органів, помирають переважно вночі, до 5-ої години ранку, пояснювала Оксана Євгенівна. Відповідно донорську нирку необхідно максимально швидко вилучити у донора і так само оперативно доправити її до лікарні, де орган транслантують реципієнту. Цей реципієнт має бути ретельно відібраним з-поміж сотень чи навіть тисяч іншим і повністю готовим до операції. Донорські нирки в кінці 1980-х – на початку 1990-х рр. до Львівської обласної клінічної лікарні передавалися, як правило, із Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, а також доставлялися авіатранспортом із Вілюнюсу, Риги та Талліна й Ленінграда і Москви. Цезар Кайтанович Борджієвський в жовтні 2001 року полишив керівництво кафедрою урології медуніверситету, проте продовжував працювати на посаді професора урології.

Багаторічний завідувач відділення хронічного гемодіалізу та трансплантації нирки Петро Степанович Кондрат

4 – 5 жовтня 1990 року на базі Львівського медичного інституту та Львівської обласної клінічної лікарні була проведена всесоюзна конференція «Трансплантація серця, печінки, нирок, підшлункової залози та інших органів». Науковцями кафедри урології ЛНМУ ім. Данила Галицького та практикуючими лікарями ЛОКЛ розроблено показання і протипоказання для трансплантації нирки та програмного діалізу, застосування лікувального плазмоферезу й гемосорбції у хворих з хронічною нирковою недостатністю, особливості реанімації нирок потенційних донорів, імуносупресивна терапія кризів відторгнення.

Найперше нефрологічне відділення у Львівській області було розгорнуто на базі 5-ої міської клінічної лікарні м. Львова у 1970 році. Із 1995 року нефрологічне відділення 5-ої міської лікарні м. Львова функціонує як міське нефрологічне відділення міста Львова. У цьому відділенні працює лікар-нефролог Ольга Петрівна Біленька, яка у 1982 році починала працювати у відділенні гемодіалізу ЛОКЛ. У січні 2021 року нефрологічне відділення 5-ої міської клінічної лікарні м. Львова було реорганізоване у відділення нефрології та діалізу.

Понад чверть століття єдине в області спеціалізоване нефрологічне відділення функціонувало на базі 5-ої міської клінічної лікарні м. Львова. Лише у 1991 році було розгорнуто 30 ліжок нефрологічного профілю на базі терапевтичного відділення Львівської обласної клінічної лікарні. У 1991 – 1996 році завідувачем терапевтичного відділення ЛОКЛ був Юрій Іванович Бірка, який працює в цій лікарні і понині. Відповідно до наказів Головного управління охорони здоров’я Львіської ОДА № 74 від 7 березня 1996 року та наказу по ЛОКЛ № 27 від 18 березня 1996 року на в складі лікарні було створено нефрологічне відділення, яке очолив Юрій Іванович Бірка. Після капітального ремонту терапевтичного корпусу ЛОКЛ нефрологічне відділення отримало приміщення на другому поверсі (наказ по ЛОКЛ № 55 від 22 травня 2000 року).

У 1993 – 1997 рр. науковим керівником відділення хронічного гемодіалізу та трансплантації нирки ЛОКЛ був Михайло Михайлович Лоба (1937 – 1997) – лікар-хірург, доктор медичних наук (1990), професор (1992). У 1991 – 1997 рр. Михайло Лоба був завідувачем кафедрою шпитальної хірургії. Із 2008 року науковим керівником відділення є професор Ігор Іванович Кобза (народився у 1956 р.), судинний хірург, професор, завідувач кафедри шпитальної хірургії.

Із 2002 року на базі відділення хронічного гемодіалізу та трансплантації нирки ЛОКЛ розпочато проведення амбулаторного діалізу відповідно до наказу ЛОКЛ № 14 від 10 січня 2002 року, а у 2006 році в практику допомоги пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю запроваджено метод постійного амбулаторного перитоніального діалізу. У 2007 році впроваджено методику мембранного плазмафарезу, а із 2009 року – автоматизованого перитоніального діалізу.

В середині 2000-х рр. відділення хронічного гемодіалізу і трансплантації нирки, нефрологічне та урологічне Львівської обласної клінічної лікарні зазнали трансформації на виконання наказу Міністерства охорони здоров’я України № 65/462 від 30 вересня 2003 року, наказу Головного управління охорони здоров’я Львівської ОДА № 449-В від 4 листопада 2003 року та наказу по ЛОКЛ № 167 від 5 листопада 2003 року. Відповідно було створено відділення нефрології та діалізу на 60 ліжок і 16 діалізних місць, а також відділення урології та трансплантації нирки на 70 ліжок. Такі відділення почали працювати із 10 січня 2004 року. Ці відділення функціонували біля півтора роки. 20 вересня 2005 року проведено нову реорганізацію: відділення нефрології та діалізу на 60 ліжок розділено на нефрологічне відділення на 30 ліжок, яке очолив Юрій Іванович Бірка та відділення хронічного гемодіалізу на 30 ліжок і 16 діалізних місць, яке очолила Оксана Ігорівна Русин.

Процедура гемодіалізу на апаратах "штучна нирка" моделі "Innova Hospal". 2012 р. Автор фото Валерій Шмаков

У 2007 – 2008 році відкрилося два відділення хронічного амбулаторного гемодіалізу на базі Червоноградської та Дрогобицької центральних міських лікарень. Ці відділення були створенні на виконання концепції загальнодержавної цільової програми розвитку системи надання лікувально-профілактичної допомоги хворим нефрологічного профілю, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 445-р від 5 листопада 2005 року. Наказом по Львівській обласній лікарні № 206 від 4 вересня 2007 року було створено Центр замісної ниркової терапії. До складу Центру ввійшли відділення хронічного гемодіалізу Львівської обласної клінічної лікарні та відділення амбулаторного хронічного гемодіалізу №№ 1 і 2 (в Червонограді та Дрогобичі). Відділення амбулаторного хронічного гемодіалізу №1 в м. Червонограді почало працювати 12 вересня 2007 року, а відділення № 2 в м. Дрогобичі працює із 27 травня 2008 року. На початку в Червонограді працювало три апарати "штучна нирка". Їхня вартість становила на той час 600 тисяч гривень. Діаліз проводився в три зміни, отож щоденно процедури могло отримувати по 9 пацієнтів, тобто загалом відділення початково обслуговувало 18 хворих

У 2012 році у місті Львові на базі Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру створено підрозділ гемодіалізу, де надається спеціалізована медична допомога дітям із гострою та хронічною нирковою недостатністю. Цей підрозділ став четвертим діалізним відділенням на теренах Львівської області. Підрозділ гемодіалізу в ЗУСДМЦ входить до складу Відділення анестезіології та інтенсивної терапії, де працюють два дитячі нефрологи. Це був четвертий підрозділ гемодіалізу на Львівщині.

Проходження процедури гемодіафільтрації на апараті "Gambro". 2012 р. Автор фото - Валерій Шмаков

На початку літа 2015 року у відділенні амбулаторного гемодіалізу в Червонограді лікувався 31 пацієнт із хронічною нирковою недостатністю, а у Дрогобичі – 45 пацієнтів. Третє відділення амбулаторного гемодіалізу (№ 3) на базі Новояворівської райлікарні № 1 ім. Юрія Липи (раніше – Новояворівська центральна міська лікарня) розпочало роботу 4 червня 2015 року. Воно прийняло 24 пацієнтів із Мостиського і Яворівського районів Львівської області. В відділенні початково було встановлено 4 діалізні апарати «B.Braun Avitum». Відділення гемодіалізу в Яворові стало п’ятим на Львівщині.

У 2007 – 2008 рр. на виконання наказів ЛОКЛ № 262 від 20 листопада 2007 року із змінами у № 47 від 25 лютого 2008 року на базі відділення судинної хірургії (завідувач – Сорока Тарас Григорович) та відділення хронічного гемодіалізу (завідувач – Русин Оксана Ігорівна) було створено Центр трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів. Відповідно групи забору донорської нирки та трансплантації нирки у відділенні урології та трансплантації нирки були ліквідовані, а відділення отримало назву «урологічне». У 2008 – 2015 рр. у Центрі трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів було проведено 64 оперативні втручання трансплантації нирки та 8 аутотрансплантацій нирки. Це дуже невелика кількість, порівняно із кількістю пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. Проблема полягає у тому, що у 1990-х роках комуно-соціалістична більшість у Верховній Раді України фактично заблокувало проведення трансплантацій нирок від померлого донора. Відповідно, значно зросла потреба у збільшенні кількості діалізних місць у відділеннях, адже гемодіаліз замість функції підготовки пацієнта до трансплантації нирки став відігравати роль збереження життя пацієнтів протягом дуже тривалого часу.

Дитячий гемодіаліз у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі на апараті "Baxter"

У 1980-х – на початку 1990-х рр. у відділенні гемодіалізу і трансплантації нирки Львівської обласної клінічної лікарні використовувалися радянські апарати «штучна нирка» і вітчизняні витратні матеріали. Ця техніка була дуже недосконалою. Починаючи із 1990-х років відділення в якості гуманітарної допомоги починає отримувати зарубіжне обладнання для проведення гемодіалізу.

У першій половині 2010-х рр. у відділенні хронічного гемодіалізу експлуатувалися переважно апарати «штучна нирка» моделі «Innova Hospal» італійського виробництва. Обслуговування цих апаратів було трудомістким, адже промивання і заповнення системи, а також витіснення крові із системи використовувалися пакети із фізрозчином. Подача кислотного концентрату здійснювалося із каністр. Окрім апаратів «Innova Hospal» експлуатувалися апарати японської фірми «Nipro» та шведської фірми «Gambro». На апараті фірми «Gambro» проводили процедури гемодіафільтрації. Також експлуатувалися діалізні апарати «Fresenius» моделі 4008.

Станом на 1 січня 2013 року в Україні програмний гемодіаліз отримувало 4952 особи, іще 877 пацієнтів лікувалися амбулаторним перитоніальним діалізом. Із трансплантованою ниркою жило 840 пацієнтів. Це було лише 15 – 20% від усіх пацієнтів, які потребували діалізу або трансплантації нирки, адже на той час щороку лікування методом діалізу потребувало біля 5 тисяч пацієнтів 100 – 120 осіб на 1 млн. населення країни.

За статистичними даними, у 2013 році середня забезпеченість населення України із хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії замісною нирковою терапією (перитоніальний і гемодіаліз) становив 15,9 на 100 тисяч населення, в т.ч. на Львівщині – 20,7 на 100 тисяч населення. Найвищим цей показник був 32 на 100 тисяч населення у Івано-Франківській області, а найнижчим – в Луганській – 8,3 на 100 тисяч населення. Через те, що трансплантація від померлого донора була практично повністю заблокована (постаралася комуно-соціалістична більшість у Верховній раді разом із православними «вірунами» в 1990-х роках) це означало черги на гемодіаліз. І далеко не всі пацієнти доживали до того моменту, коли помирав інший пацієнт, і відповідно черговик отримував доступ до гемодіалізу.

В країнах ЄС забезпеченість доступу до процедур гемодіалізу в 2013 році була на порядок вища. У Румунії, де був найнижчий рівень 50 на 100 тисяч населення все ж більш ніж утричі ніж український. В Польщі доступ до замісної ниркової терапії – 130 на 100 тисяч населення, а у Великобританії – 650 на 100 тисяч населення.

Діалізний апарат «CorDiax 5008S»німецької компанії «Fresenius»

Восени 2014 року відбулося переоснащення відділення хронічного гемодіалізу ЛОКЛ та відділень у Червонограді та Дрогобичі – тут було встановлено сучасні діалізні апарати «CorDiax 5008S» виробництва німецької компанії «Fresenius». Ця апаратура дозволила проводити не тільки процедури гемодіалізу, але й гемодіафільтрації для усіх пацієнтів, що забезпечило кращу очистку організму від токсинів. Покращилися також умови обслуговування – в цих апаратах передбачено автоматичну подачу фізрозчину (субтитуату) для промивки магістралей перед процедурою гемодіалізу та витіснення крові із них. Із часом у відділенні було замінено систему очищення води, запроваджено систему автоматичного розведення кислотного концентрату та його подачі до апаратів. Таким чином відпала потреба у каністрах із кислотним концентратом і їх ручній заміні. Все це значно покращило умови роботи медичних сестер та техніків із обслуговування гемодіалізних апаратів.

У другій половині 2010-х рр. на Львівщині значно збільшилася кількість лікарень, де проводяться процедури гемодіалізу. Це напряму було пов’язано із медичною реформою в Україні, яка була зініційована в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляною Супрун, коли лікарні почали отримувати відповідне фінансування в залежності від числа проведених процедур. Крім того, завдяки реформі в Україні нарешті частково розблоковано трансплантації нирки від неродинного померлого донора.

Діалізний зал в Новояворівській центральній райлікарні №1 ім. Юрія Липи

У березні 2016 року процедури гемодіалізу почали виконувати в Турківській центральній райлікарні (для мешканців колишніх Турківського, Старосамбірського і Сколівського районів – шостий підрозділ гемодіалізу на Львівщині). Станом на червень 2016 року на Львівщині методом програмного гемодіалізу лікувалося 355 дорослих пацієнтів, в тому числі – у місті Львові на базі ЛОКЛ – 258 пацієнтів, в Червонограді – 31 пацієнт, у Дрогобичі – 53, у Новояворівську – 7 і у Турці – 6 пацієнтів.

Із 1 червня 2016 року на базі Стрийської райлікарні відкрито міжрайонний центр нефрології та діалізу. Він обслуговує пацієнтів із колишніх Стрийського, Сколівського, Миколаївського та Жидачівського районів Львівської області, тут початково було встановлено 7 апаратів «штучна нирка» компанії «Fresenius» та система підготовки води для діалізу «AquaBplus». У Стрийському міжнародному центрі нефрології та діалізу (7-й підрозділ гемодіалізу на Львівщині) початково лікувалося 36 пацієнтів.

10 червня 2016 року гемодіаліз став доступним у Буській центральній районній лікарні – на базі відділення анестезіології із ліжками інтенсивної терапії. Тут було створено чотири ліжко-місця для амбулаторного хронічного гемодіалізу. У Буській ЦРЛ гемодіаліз надають мешканцям колишніх Буського, Бродівського та Золочівського районів.

3 лютого 2017 року відкрився міжрайонний центр нефрології та гемодіалізу на базі Городоцької центральної райлікарні (9-й підрозділ на Львівщині). Тут процедури почали отримувати пацієнти із колишніх Городоцького та Мостиського районів та прилеглих територій.

23 липня 2018 року відкрився перший на Львівщині недержавний діалізний центр – відділення хронічного гемодіалізу на базі Шпиталю ім. Митрополита Андрея Шептицького на чотири діалізні місця. Це було третє відділення гемодіалізу в місті Львові і 10-й підрозділ гемодіалізу на Львівщині. Тут встановили діалізне обладнання компанії «Gambro».

21 червня 2019 року відкрився гемодіалізний зал (11-й підрозділ в області) на базі Золочівської центральної районної лікарні. Спочатку процедури тут отримувало 5 пацієнтів.

У 2020 році процедури гемодіалізу почали проводитися у Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова на вул. Миколайчука, 9 (Перше медичне об’єднання міста Львова). Це було пов’язано із тим, Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова увійшла до Пілотного проекту МОЗ України із трансплантології. Із 28 лютого 2020 р. тут почали експлуатувати надсучасний апарат із гемофільтрації (очищення крові), за допомогою якого почали надавати допомогу в критичних і гострих станах. Центр нефрології та діалізу в цій лікарні почав працювати 9 жовтня 2020 року. Тут встановили 14 сучасних апаратів для гемодіалізу виробництва фірми «Bellco» – центр може обслуговувати біля 100 пацієнтів, які втратили функцію нирок. Таким чином відкрито 12 підрозділ гемодіалізу на Львівщині.

Як ми згадували, вже понад півстоліття відділення нефрології працює у 5-ій міській клінічній лікарні міста Львова. На базі цього відділення теж створено центр програмного гемодіалізу. Нині у 5-ій міській клінічній лікарні, яка входить до Другого медичного об’єднання міста Львова працює нефрологічне відділення із 24 нефрологічними ліжками і одним діалізним залом на 6 ліжок. Це відділення знаходиться за адресою м. Львів, вул. Коновальця, 24, це 13-й підрозділ гемодіалізу у Львівській області.

7 вересня 2021 року було офіційного відкрито відділення амбулаторного гемодіалізу на базі Комунального неприбуткового підприємства «Радехівська центральна лікарня» – 14-й підрозділ гемодіалізу на Львівщині.

Із 2021 року на Львівщині починають працювати приватні нефрологічні клініки мережі «Нефроцентр» із діалізними центрами. Перший діалізний центр цієї мережі відкрився 14 травня 2021 року в м. Львові на вул. Володимира Великого, 2; наступний – в м. Стрию на Львівщині на вул. Петлюри, 72, а третій – 14 липня 2022 року в м. Дрогобичі (вул. Самбірська, 82). У клініках «Нефроцентр» за програмою медичиних гарантій пацієнти мають можливість безкоштовного отримувати процедури хронічного гемодіалізу.

У липні 2022 року відділення програмного гемодіалізу відкрито у лікарні Св. Миколая Першого медичного об'єднання (Львівська міська дитяча клінічна лікарня) на вул. Пилипа Орлика. В кінці серпня 2022 року відкрито відділення нефрології та діалізу в львівській лікарні Св. Луки Першого медичного об'єднання (раніше - 8-ма міська клінічна лікарня). В цьому відділенні щодня можуть проходити процедури гемодіалізу 32 пацієнти. Таким чином на Львівщині зараз функціонує 20 підрозділів гемодіалізу, а лише у місті Львові - 7 таких підрозділів!

В останні роки перше на Львівщині відділення хронічного гемодіалізу на базі Львівської обласної клінічної лікарні зазнало низки змін. Із 2019 року тут експлуатуються надсучасні діалізні апарати «Dialog iQ» від компанії «B. Braun». Відділення гемодіалізу знову об’єднали із відділенням нефрології – сьогодні це відділення госпітальної нефрології та хронічного гемодіалізу. Завідувачем відділення є досвідчений лікар Ігор Григорович Яковлєв, колишня очільниця відділення Оксана Ігорівна Русин перейшла на роботу заступником медичного директора мережі клінік «Нефроцентр». Зараз у відділенні нефрології та хронічного гемодіалізу працює 5 діалізних залів, у кожному із яких встановлено по 7 діалізних апаратів. Таким чином за умови чотирьохзмінної роботи відділення може надавати процедури гемодіалізу 280 пацієнтам.

Сорок років тому, у відділення гемодіалізу ЛОКЛ прийшли лікарі Є.О. Гурінович, І.М. Данкова, О.П. Біленька, Ю.І. Бірка, В.М. Доскач та І. Максимович. Ірина Миколаївна Данкова та Юрій Іванович Бірка працюють у відділенні нефрології та хронічного гемодіалізу і сьогодні. Ольга Петрівна Біленька перейшла на роботу у нефрологічне відділення 5-ої міської клінічної лікарні, очільницею якого вона стала. Із 1984 р. у відділенні гемодіалізу працювали В.В. Дмитрієнко та Р.Б. Савронь. Роман Борисович Савронь – судинний хірург, працює у відділенні і сьогодні. Із 1985 року у відділенні гемодіалізу та трансплантації нирки ЛОКЛ працюють Ігор Дмитрович Бойків (судинний хірург) та Ігор Богданович Тичка (лікар-нефролог). Із 1986 року у відділенні працює Тереза Микитівна Абрагамович – лікар-нефролог. Із 1994 року до кінця 2010-х рр. у відділенні працювала Надія Василівна Ничик. У 2004 році у відділення гемодіалізу прийшов Ігор Григорович Яковлєв, який нині його очолює. Із 2005 року працюють лікарі Лідія Вікторівна Вінцкевич та Леся Зіновіївна Любінецька. Поряд із досвідченими фахівцями із багаторічним стажем у відділенні нефрології та хронічного гемодіалізу працюють і молоді фахівці – Юлія Залізна та Наталія Поврозник. Потрібно згадати і медичних сестер, які багато років працюють у відділенні гемодіалізу – це Світлана Матвіївна Юрочко, Оксана Іванівна Горошко, Оксана Скульська, Лілія Іванівна Коваль та Ярослава Михайлівна Журавель. Великий досвід також мають медсестри Галина Костяка, Ольга Телішевська, Наталія Заблоцька, Наталія Кучерга, Марія Сухоцька та інші.

Список джерел інформації

1. Русин Оксана, Стадник Оксана. Історія відділення хронічного гемодіалізу.

2. Гелий Наталія. Я прожив гарне життя. Амінь. (Про Ц.К. Борджієвського).