60-річна історія Львівської середньої школи (ліцею) № 70

Середня школа № 70 м. Львова на вул. Дорога Кривчицька. Світлина 1960-х рр.

У листопаді 1962 р. відкрила свої двері середня школа № 70 м. Львова, розташована на вул. Дорога Кривчицька, 1, із 2019 р. вона має статус ліцею

У 1962 р. територія міста Львова значно зросла: відповідно до рішення Львівського облвиконкому від 13 червня 1962 р. до складу міста було включено населені пункти Скнилівок, Підсегнівка та Сихів Пустомитівського району; Старі Збоїща, Великі та Малі Кривчиці Новояричівського району. Відповідно виникла потреба у розширенні мережі міських загальноосвітніх шкіл, особливо на околицях міста. У кінці 1950-х – на початку 1960-х рр. в районі Верхнього Личакова працювали такі школи: середня школа № 63 із українською мовою навчання (корпуси на вул. Личаківській, 171 та 179);  неповна середня школа № 64 із російською мовою навчання (вул. Копальна, 1) та вечірня школа робітничої молоді № 12 (вул. Личаківська, 148). Найбільш завантаженої була СШ № 63 – в кінці 1960-х рр. тут навчалося біля 1300 учнів, навчання здійснювалося в дві зміни.  Пізніше, у 1960-ті рр. на вул. Нєкрасова (нині – вул. Ю. Руфа), 57 збудували нову будівлю для середньої школи № 16 із російською мовою навчання, яку було українізовано лише у 1996 р.

Нову загальноосвітню середню школу № 70 м. Львова на початку 1960-х рр. запланували збудувати в мікрорайоні Професорська колонія при вул. Дорога Кривчицька.

Вул. Дорога Кривчицька у Львові. Початок 1960-х рр. Світлина Ю. Дороша.

Територія Професорської колонії до початку 1930-х рр. належала до приміської громади Кривчиць. Відповідно до рішення уряду Польщі від 11 квітня 1930 р. (Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem) південно-західна частина території Кривчиць була включена до складу міста Львова. На цій території виникли Професорська та Робітнича колонії. Професорська колонія забудовувалася фешенебельними віллами, а Робітнича – невеликими кам’яницями.

Перший дзвоник у СШ № 70 м. Львова у 1962 р.

У 1942 р. німецька окупаційна влада включила до складу міста Львова всю територію гміни Кривчиці (включно із с. Лисиничі та Підбірці), проте після повернення м. Львова під радянську адміністрацію у 1944 р. села Великі та Малі Кривчиці, Лисиничі та Підбірці були включені до складу Винниківського району Львівської області. У 1959 – 1962 р. села Великі та Малі Кривчиці належали до Новояричівського району м. Львова, із 1962 р. територія цих сіл була включена до складу Шевченківського району м. Львова, із 1969 р. – до складу Червоноармійського району, який із 1992 р. носить найменування Личаківського.

Учні та вчителі працюють над озелененням території школи. Світлина 1960-х рр.

Трьохповерхову будівлю середньої школи № 70, яка у плані схожа на літеру «Г», спорудили в рекордно короткі терміни – із квітня до листопаду 1962 року. Перший дзвоник у середній школі № 70 пролунав 29 листопада 1962 року. За проєктом школа була розрахована на 560 учнів, але навчання в ній розпочало 630 учнів. Мовою навчання у середній школі № 70 м. Львова від початку її роботи була українська. У 1970 – 1990-ті рр. навчання у середній школі № 70 проводилося у дві зміни, адже місць у школах із українською мовою навчання на цій околиці міста Львова бракувало.

Першим директором середньої школи № 70 м. Львова був Іван Іван Сірченко, який очолював її у 1962 – 1972 рр. Протягом майже чверті століття – із 1972 р до 1997 р. цю школу очолювала її випускниця Мирослава Федорівна Кельбас, яка окрім того була інспектором Львівського міського відділу народної освіти. У 1997 – 2010 рр. середню школу № 70 м. Львова очолювала Ірина Андріївна Лукавецька, із 2010 р. навчальний заклад очолює Марта Богданівна Боротюк.

Учні та вчителі працюють над озелененням школи. Світлина 1960-х рр.

У радянські часи шефство над середньою школою № 70 м. Львова здійснювало ВО «Мікроприлад», корпуси якого розташовувалися поруч при вул. Ніщинського. Також у радянські часи в середній школі № 70 діяв клас-музей партизанської слави, який був присвячений партизанському загону під проводом Сидора Ковпака. Наприкінці 1980-х рр. було здійснено невелику добудову школи – було споруджено третій поверх над приміщенням учительської – тут розмістилися кабінети іноземних мов (англійської та французької), а також комп’ютерний клас, де проводилися уроки інформатики.

Перший випуск СШ № 70 м. Львова. 1969 р.

У 1970-1980-ті рр. у середній школі № 70 м. Львова навчалася 10-й Міністр освіти і науки України Лілія Михайлівна Гриневич, яка обіймала цю посаду в українському Уряді Володимира Гройсмана із 14 квітня 2016 р. до 29 серпня 2019 р. У 2006 р. Лілія Гриневич очолювала Український центр оцінювання якості освіти, була Народним депутатом України у Верховній Раді 7-го та 8-го скликання, очолювала парламентський комітет з питань науки і освіти. Після завершення навчання у Львівському держуніверситеті ім. Івана Франка (за спеціальністю «біохімік-викладач», свою педагогічну роботу Лілія Гриневич розпочинала у рідній школі, де до 1988 р. працювала вихователем групи продовженого дня.

Історичні світлини 1960-1970-х рр.

Довший час вчителем математики в СШ № 70 м. Львова працювала Марія Іванівна Хамар (народилася у 1938 р.), яка є відомою майстринею-вишивальницею, яка є членкинею Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Марія Хамар закінчила механіко-математичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка, викладала математику в школах Львівщини. У кінці 1980-х рр. пані Марія стала членкинею Товариства української мови. Під час роботи у СШ № 70 м. Львова М.І. Хамар залучала учнів до відродження українських традицій, організувала гурток, навчала вишиванню хрестиком. У 2005 р. із ініціативи Марії Іванівни Хамар, а також вчительок Валентини Сидорівни Кипибіди та Катерини Григорівни Копилець у СШ № 70 було створено клас-музей українського вишитого рушника. З нагоди 30-річчя Незалежності України Марію Іванівну Хамар було нагороджено Почесною відзнакою Львівської обласної ради.

Вчителька математики Марія Іванівна Хамар (друга справа) та інші вчителі СШ № 70 у класі-музеї українького вишитого рушника. Середина 2000-х рр.

Випускник СШ № 70 м. Львова Юрій Степанович Бадунь, який певний час працював в цій школі вчителем трудового навчання, став керівником гімназії «Провесінь» (раніше НВК «садок-школа «Провесінь») на вул. Тракт Глинянський, 151б.

Клас-музей українського вишитого рушника в СШ № 70

У 2012 р. Львівська середня школа № 70 здобула І місце в міському конкурсі із озеленення і благоустрою території. Із 2013 р. в цій школі працює пункт тестування Зовнішнього незалежного оцінювання.

Клас-музей українського вишитого рушника в СШ № 70.

Із 7 серпня 2019 р. Львівська середня загальноосвітня школа № 70 отримала статус ліцею і змінила свою назву на Ліцей № 70 Львівської міської ради. Із вересня 2019 р. в складі Ліцею № 70 діє дошкільне відділення.

Будівля Ліцею № 70 Львівської міськради на вул. Дорога Кривчицька, 1. Сучасна світлина.

Що ж до якості навчання у Львівській середній загальноосвітній школі № 70, то, на жаль, за результатами ЗНО-2017 СШ № 70 посіла лише 87-е місце серед навчальних закладів міста Львова із рейтинговим балом 119,6 і середнім балом під час ЗНО 137,2. У цьому рейтингу СШ № 70 випередили дві сусідні школи – 86-е місце за результатами ЗНО-2017 отримала СШ № 71 (про неї йшлося в попередньому дописі), а СШ № 63 опинилася на 80 місці. За результатами ЗНО-2021 Ліцей № 70 Львівської міськради опинився узагалі на 118 місці, в той час як СШ № 63 зайняла 85-е місце.

Дошкільний корпус Ліцею № 70 ЛМР. Сучасне фото.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міськради № 299 від 23 березня 2018 р. за середньою школою № 70 було закріплено таку територію: вул. Березова; вул. І. Вільде; вул. Втіхи; вул. Тракт Глинянський, 42-66 (парні), 33-81(непарні); вул. Грушева; вул. Дубова; вул. Зрубова; вул. Казахська; вул. Козацька; вул. Копальна; вул. Корпанюків; вул. А. Коцка; вул. Кошова; вул. Дорога Кривчицька, 1-81(непарні), 2-70 (парні); вул. Лебедина; вул. Є. Милорадович; вул. Міжгірна; вул. Навколишня;вул. На Копані; вул. На Сторожі; вул. Над Джерелом; вул. Над’ярна; вул. Низова; вул. П. Ніщинського; вул. Прогулкова; вул. Розкіш; вул. Січова; вул. Табірна; вул. Єпископа М. Чарнецького; вул. Чернеча Гора; вул. Чумацька; вул. І. Шишманова; вул. Ялтинська.

В одному із класів Ліцею № 70 Львівської міськради. Сучасна світлина.

За радянських часів та у перші роки Незалежності України в СШ № 70 навчалися діти із значно більшої території, в т.ч. діти, які жили в багатоповерхівках в кінці вулиці Тракт Глинянський (біля Агрофірми «Провесінь») та у с. Лисиничі (місцева школа школа була неповною). Також у СШ № 70 у старших класах довчалися випускники неповної СШ № 71 в Кривчицях. Школа № 70 була розвантажена після того, як у 1997 р. на базі дитячого садочка № 177 на вул. Тракт Глинянський, 151б (працював від 1987 р.) було створено садок-школу «Провесінь» (із 2007 р. Навчально-виховний комплекс школа-дитячий садок «Провесінь», із 2019 р. – гімназія «Провесінь»), а із 2006 р. у СШ № 71 було відкрито старші класи.

Історичні світлини із 1990-2000-х рр.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кривчиці, Яловець, Професорська колонія, На Горах, Підгори – околиці міста Львова

Давня Глинянська дорога і цісарський гостинець до Золочева або відомі і невідомі деталі із історії вулиць Личаківська та Тракт Глинянський