Початки міської автобусної комунікації Львова (1914 – 1939 рр.)

Історія міського електротранспорту Львова достатньо добре вивчена. Іще 30 років тому, в 1994 р. вийшла книжка С.А. Тархова «Історія Львівського трамвая» та брошура «Їде трамвай, їде..» Л. Марчук та В. Шипової. В той же час серйозного дослідження історії автобусних перевезень у Львові досі немає. Разом із колегами у 2020 – 2022 р. я опублікував низку матеріалів, присвячених історії автобусних перевезень у Львова на сайті «Фотографії Старого Львова». Проте завдяки дослідженням путівників і преси 1920 – 1930-х рр. було встановлено нову інформацію.

Наступного, 2024 р. Львів святкуватиме не тільки 130-річний ювілей електричного трамвая, свій 110-річний ювілей святкуватиме і Львівський автобус. 7 червня 1914 р. підприємець Домічек запустив курсування приміського автобусного маршруту Львів – Брюховичі. Цю подію 6 червня 1914 р. у вечірньому числі анонсував «Kurjer Lwowski»: «Автомобільні омнібуси запроваджує від завтра п. Домічек. Вони курсуватимуть від Львова до Брюхович щодня від 6 год. ранку до 8 год. вечора що 2 години. Проїзд від Львова до Брюхович коштуватиме 1 крон 50 ґр. Місячні квитки коштують по 60 крон. У разі потреби курсуватимуть дві машини. Зазначимо, що пан Домічек був також власником 6 автомобільних фіакрів (тобто автомобілів таксі)».

Курсування першого автобусного маршруту зупинила Перша Світова війна – бойові дії розпочалися у серпні 1914 р., а на початку вересня Львів окупували російські війська. Вони перебували в місті аж до червня 1915 р.

По завершенні Першої світової та польсько-української війни, автобусна комунікація у Львові була відновлена 2 квітня 1921 р. У той день за маршрутом Залізничний вокзал – пл. Бернардинська (Соборна) почав курсувати автобус Польсько-англійського товариства перевезень «Леополія». Траса маршруту пролягала вулицями Шептицьких, Міцкевича (Листопадового Чину), Коллонтая (Менцинського), Казимирівською (нижня частина вул. Городоцької) та Легіонів (пр. Свободи). Вартість проїзду в автобусі коштувала 50 марок, в той час як буханець хліба коштував 150 марок. У вартість проїзду входило і перевезення вантажу (двох пакунків) до 50 кілограмів.

5 травня 1921 р. із автобусом компанії «Леополія» стався інцидент на пл. Голуховських (Торговій) – машину оточили розлючені візники і не дали пасажирам можливості здійснити посадку. На той час Польща переживала економічну кризу 1920 – 1923 рр., отож автобус був для візників конкурентом.

Уже в середині 1920-х рр. існувало приміське автобусне сполучення в околицях міста Львова. У числі 7155 газети «Wiek Nowy» від 30 квітня 1925 р. було поміщене невелике оголошення про курсування автобусів зі Львова до Любеня Великого, Немирова, Шкла, Брюхович, Янова (Івано-Франкового) та інших населених пунктів від травня 1925 р. Проте у числі 194 від 21 серпня 1925 р. газета «Kurjer Lwowski» повідомила, що запущені в травні приміські автобусні маршрути не користувалися популярністю, отож в серпні автобуси курсували зі Львова тільки до Брюхович та Любеня по суботам та неділям. Це і не дивно: у 1925 – 1926 рр. Польща переживала вже другу економічну кризу. Крім того, розвиток приміської та міжміської автобусної комунікації стримував дуже поганий стан автомобільних доріг в Галичині.

Питання запуску комунальних автобусів у Львові піднімалося у березні 1927 р. під час обговорення бюджету в міській раді Львова. Про це в числі 61 від 16 березня 1927 р. писала «Gazeta Lwowska» в статті «Що день несе? Бюджет в раді міській». Інженер Бернадський, який доповідав про видатки бюджету, наполягав на потребі інвестицій в розвиток трамвайної мережі міста за рахунок кредитних коштів. Окрім цього доповідач наполягав на потребі створення міської автобусної комунікації у зв’язку із реалізацією концепції «Великого Львова», отож в першу чергу комунікація мала охопити Замарстинів, Знесення та Клепанів. Крім того було підняте питання автобусного руху в Брюховичі.

Львівський автобус кінця 1920-х рр.

Перший автобусний маршрут, який обслуговувався комунальним автобусом, що належав «Міським закладам електричним», почав працювати у Львові 12 квітня 1928 року. Він сполучав площу Копиткову (ріг сучасних вул. Городоцької і Чернівецької) із цивільним аеропортом на Скнилові. Про запуск комунального автобусного маршруту 13.04.1928 р. в числі 86 повідомила «Gazeta Lwowska»: «Міська автобусна комунікація. Міські заклади електричні у Львові запроваджують автобусний транспорт з метою покращення комунікації в межах Львова. Перший автобусний маршрут, позначений літерою «А» відкривається у четвер 12 числа цього місяця. Він курсуватиме віл вул. Гродецької (кут вул. Дояздової до залізничного вокзалу) до аеропорту Скнилів із шістьма зупинками. Автобусна лінія ділиться на дві секції: І-ша від початку лінії до Сигнівки, а ІІ-га – від Сигнівки до кінця лінії. Ціна квитка 0,3 злотого за одну секцію і 0,5 злотого за дві секції. Усі види пільгових квитків та квитків на безкоштовний проїзд у міських автобусах не діють. Перевезення ручної поклажі розміром до 40х25х20 см. є безкоштовним, а перевезення більшої поклажі, якщо вона поміщається під сидінням і не заважає іншим пасажирам вартує 30 грошів. Розміщувати поклажу на сидіннях або в проходах суворо забороняється. Автобус розрахований на 19 місць для сидіння і 15 для стояння. Перевантаження автобуса забороняється.

Перший рейс автобуса в напрямку Скнилова із вулиці Гродецької – о 06:00, потім автобус курсуватиме із інтервалом в 1 годину, остання поїздка о 22 годині вечора. Зі Скнилова перший виїзд у напрямку Львова о 06:30 і далі із інтервалом в 1 годину до 22:30.

Пасажири, які бажають сісти в автобус на зупинці на вимогу (позначена зеленим кольором) повинні стояти біля знаку зупинки і зупиняти зустрічний автобус піднявши руку вгору. Пасажири, які бажають вийти із автобуса, повинні заздалегідь повідомити про це кондуктора, який подає сигнал водієві. Автобуси не повинні зупинятися між зупинками. На пасажирів автобусів поширюються такі ж правила, що і на трамваї». Повідомлялося, що Міські Заклади Електричні планують запровадити курсування іще одну автобусну лінію – від рогу вул. Пелчинської та Зіблікевича (Д. Вітовського та І. Франка) до вул. Стрийської.

Відомо, що перший у Львові комунальний автобусний маршрут обслуговував італійський автобус компанії «Lancia».

Два наступні комунальні автобусні маршрути В і С почали курсувати у Львові 3 вересня 1928 року за кільцевою трасою через вул. Стрийську, Стрийську рогачку, Персенківку та Новий Львів. Автобуси маршрутів В і С рухалися один на зустріч одному, вони були запущені в день відкриття VIII Східних торгів, які проводилися у верхній частині Стрийського парку. Про запуск нових автобусних маршрутів 4 вересня 1928 р. у числі 202 повідомляла «Gazeta Lwowska»: «Запуск нових автобусних ліній Міських колій електричних у Львові. Із 2 вересня цього року автобусна лінія МКЕ у Львові запускається від Марійської площі (пл. А. Міцкевича), біля статуї Матері Божої, до електростанції на Персенківці. Автобуси будуть позначені літерами В або С. Лінія В проходить вулицями Академічною (пр. Шевченка), Св. Миколая (Грушевського), Зиблікевича (І. Франка), Стрийською, біля спортивних майданчиків, Козельницькою, Понінського (верхня частина І. Франка), Св. Софії, Зиблікевича (обидві І. Франка), Романовича (І. Білозіра) та Академічною до Марійської площі. Лінія С веде від пл. Марійської вулицями Академічною, Зиблікевича, Св. Софії, Понінського, Козельницькою, біля спортивних майданчиків, Стрийською, Зиблікевича, Романовича та Академічною на пл. Марійську. Обидва маршрути приводять до бічних воріт Торгів Східних.

Вартість квитків – в межах однієї секції від пл. Марійської до рогу вул. Стрийської чи від рогу вул. Стрийської до електростанції на Персенківці – 30 грошів, в межах 2 секцій – 50 грошів. Автобуси будуть курсувати від 6 години ранку (від’їзд із площі Марійської) і до 22:30 (останній автобус із пл. Марійської). Бажаючі сісти в автобус на зупинках, позначених зеленими табличками, подають знак підняттям руки вгору, щоб зупинити автобус».

Маршрутна табличка комунального автобуса, що курсував до Брюхович, 1930 р.

Треба зазначити, що із виходом Польщі із економічної кризи, приміське і міжміське автобусне сполучення пожвавилося. Розклад руху автобусів зі Львова на 1928 – 1929 рр. був виданий окремою брошурою. На той час автобусним транспортом можна було доїхати до таких населених пунктів: Борислава, Брюхович, Дрогобича, Городка, Янова, Яворова, Кам'янки Струмилової (Кам'янки-Бузької), Кристинополя (Червонограда), Любашува, Любеня Великого, Магерова, Миколаєва, Великих Мостів, Немирова, Олешиць, Перемишлян, Радехова, Рави-Руської, Рудок, Самбора, Сокаля, Стрия, Шкла, Трускавця, Винник і Жовкви. Всі автобуси, окрім тих, які прямували до Брюхович, Винник та Скнилова, відправлялися з-під будинку Музею художнього промислу (нині – Національний музей на пр. Свободи). Автобуси до Брюхович і Винник відправлялися із Марійської площі (пл. Адама Міцкевича), автобуси до Скнилова – із пл. Копиткової (ріг сучасних вул. Городоцької та Чернівецької).

На приміському автобусному маршруті пл. Марійський – Брюховичі (залізнична станція) в будні дні виконувалося 6 рейсів, а у вихідні та св’яткові дні – 9 рейсів. Перший рейс зі Львова був о 07:30, а останній: у будні о 19:00, у вихідні та св’яткові дні – о 21:00. На маршруті було встановлено чотири проміжні зупинки – площа Краківська, Рогачка Замарстинівська, Голоско та в’їзд в Брюховичі. Всю трасу автобус долав за півгодини. Вартість проїзду – 1 злотий.

На маршруті пл. Марійська – Винники у робочі дні виконувалося 6 рейсів, у вихідні – 10. Перший рейс зі Львова – о 07:30, останній: о 18:30 по будніх і о 20:30 – по вихідним і святковим дням. На маршруті було визначено чотири проміжні зупинки – костел Св. Антонія, Личаківська рогачка, Кривчиці та Маєрівка (Винниківське озеро). Вартість проїзду – 1 злотий.

На міжміських маршрутах у 1928 – 1929 рр. виконувалася наступна кількість оборотних рейсів: Львів – Городок – 2 рейси, у п’ятницю – 3; Львів – Янів – Яворів – 1 рейс (крім суботи); Львів – Немирів – 1 рейс (крім суботи); Львів – Янів – Яворів – Немирів – Любачів – Ольшице – 1 рейс (крім суботи); Львів – Перемишляни – 1 рейс; Львів – Радехів – 1 рейс; Львів – Рава-Руська – 1 рейс (крім суботи); Львів – Самбір (через Рудки і Любінь великий) – 1 рейс (крім суботи); Львів – Сокаль – 1 рейс; Львів – Стрий – 1 рейс (крім суботи); Львів – Трускавець (через Миколаїв, Стрий, Дрогобич, Борислав) – 3 рейси; Львів – Жовква – 8 рейсів (крім суботи).

У числі 154 від 9 липня 1929 р. «Gazeta Lwowska» опублікувала статтю «Рух автобусів у Польщі». Найбільший розвиток міжміський і приміський автобусний транспорт отримав наприкінці 1920-х рр. у Варшавському, Білостоцькому, Лодзькому та Келецькому воєводстві, де довжина автобусних маршрутів перетнула позначку в 2000 кілометрів. В той же час у таких воєводствах, як Львівське, Станіславівське, Тернопільське і Волинське автобусне сполучення іще не досягло відповідного розвитку. Основною проблемою розвитку автобусного транспорту в Польщі у 1920-х рр. був поганий стан доріг, через що автобуси швидко виходили із ладу. Загалом у 1929 р. в Польщі було біля 2500 маршрутних автобусів, автобуси в Польщі у 1928 р. перевезли понад 50 млн. пасажирів. Вартість проїзду становила біля 0,1 злотого за 1 кілометр, дохід компаній у 1928 р. біля 164 млн. злотих.

Зіткнення приміського автобуса, що прямував до Винник і трамвайного поїзду маршруту № 1 залізничний вокзал - Личаків. 1930-ті рр. Автор фото Марек Мюнц

В числі 165 від 21 липня 1929 р. «Gazeta Lwowska» повідомила про відкриття у Львові автобусного маршруту, який не належав МЗЕ: «Нова автобусна лінія. Львівське староство повідомляє, що із 19 числа цього місяця автобуси постійно курсують від площі Бернардинської до головного вокзалу. Для цих автобусів на маршруті встановлено такі зупинки: пл. Більчевського (Кропивницького), Дирекція залізниці, пл. Смольки (Григоренка), ріг вул. Ягеллонської та Легіонів (вул. Гнатюка та пр. Свободи); готель «Жорж» та готель «Краківський». Автобуси курсують кожні 40 хвилин. Плата із пасажира – 40 грошів, а за багаж – 30 грошів».

У серпні 1930 р. міський автобусний маршрут А, який курсував із Копиткової площі до Скнилова, було вкорочено до кінцевої зупинки трамвайного маршруту № 8 на Богданівці, проте пізніше його знову було продовжено до Алеї Фоша (вул Чернівецька).

Із 30 серпня 1930 року запущено комунальний автобусний маршрут D, який пов’язав Замарстинівську рогачку (кінцеву зупинку трамвайного маршруту № 10) та залізничну станцію в Брюховичах. Про запуск цього маршруту в числі 200 від 31.08.1930 р. писала «Gazeta Lwowska»: «Дирекція міських закладів електричних повідомляє, що сьогодні, 30 серпня о 12:00 буде запущено нову автобусну лінію від Замарстинівської рогачки до Брюхович. Автобуси відправлятимуться із Замарстинівської рогачки в напрямку Брюхович із 06:00 до 22:00 і зворотньо із 06:30 до 22:30 кожні півгодини. Між Замарстинівською рогачкою і залізничною станцією в Брюховичах будуть наступні зупинки: Державна садівнича школа в Замарстинові; Санаторій в Голоско; Гміна Брюховичі; Початок головної вулиці в Брюховичах. Пасажири, які збираються сісти в автобус на зупинці повинні сигналізувати про зупинку автобуса підняттям руки, а пасажири, які бажають вийти із автобуса, повинні заздадегідь повідомляти про це кондуктора, який дасть знак водію зупинитися. Посадка і висадка пасажирів поза зупинками не допускається. Вартість квитків наступна: від Замаристинівської рогачки до санаторію в Голоску – 30 грошів, від Замарстинівської рогачки до Брюхович – 80 грошів… Крім того запроваджуються квитки на пересадку із автобуса на трамвай маршруту № 10 і навпаки. Ціна квитка для пересадки із трамвая на автобус (або навпаки) до санаторію в Голоску становить 50 грошів, а із трамвая на автобус до Брюхович (або навпаки) – 1 злотий.

Перевезення ручної поклажі розміром 20 х 25 х 40 см. є безкоштовний, більший багаж, який поміщається під сидінням, оплачується як поїздка людини». Зазначимо, на той час (із 1 липня 1928 р. вартість квитка на проїзд в трамваї становила 25 грошей, квиток для пересадки вартував 30 грошей)».

30 серпня 1930 р. у числі 8752 газета «Wiek Nowy» повідомляла про зміни розкладу руху трамваїв і автобусів Львова із 15 вересня 1930 р. Для розвантаження розворотного кільця в центрі міста біля Віденської кав’ярні мала змінитися траса трамвайного маршруту № 2, який мав курсувати від залізничного вокзалу до вул. Пелчинської (Вітовського), а звідти до вокзалу. Друга пара вагонів № 2 із головного вокзалу мала курсувати до вул. Пелчинської, а звідтам вул. Стрийською, Зиблікевича (Івана Франка), Баторія (Князя Романа) та Городоцькою до вокзалу. Таким чином, трамвай № 2 не буде більше заїздити до парку Кілінського. В той же час, трамвай № 10, який раніше курсував від Замарстинівської рогачки до Валів Гетьманських буде курсувати до Промислової школи (кінцева «Академія мистецтв»). Таким чином до парку Кілінського та Промислової школи будуть курсувати тільки трамваї № 9, 10 і 11. Трамвайний маршрут № 12 буде закритий, а його вагони будуть використані на інших лініях.

Були також заплановані зміни автобусних маршрутів. Зокрема автобуси, які курсували до Персенківки (маршрути В і С) із 15 вересня 1930 р. не мали заїздити до Марійської площі, а вулицями Зиморовича (Джохара Дудаєва) та Оссолінських (Стефаника) мали йти до Клепарівської рогачки. Проїзд цими автобусами мало бути поділено на секції. Проїзд однієї секції секції вартував 25 грошів, двох – 50 грошів, трьох – 70 грошів і чотирьох – 80 грошів. Ці плани не були реалізовані. У статті також йшлося про автобусний маршрут D до Брюхович.

19 жовтня 1930 р. було запущено курсування іще одного автобусного маршруту Е, який поєднав церкву Св. Анни на розі вул. Городоцької та Янівської (Шевченка) із Клепаровом (вул. Варшавська) і пройшов вул. Клепарівською. Про відкриття нового автобусного маршруту в числі 8802 21.10.1930 р. повідомила газета «Wiek Nowy»: «Нова автобусна лінія. Дня 19 цього місяця запроваджено рух новою автобусною лінією Клепарів – Костел Св. Анни. Ціна квитків: за одну поїздку із Клепарова до костелу Св. Анни або навпаки виносити буде 25 грошів. Квиток для пересадки із трамвая до автобуса або навпаки – 50 грошів. На автобусний маршрут Клепарів – костел Св. Анни можна буде пересідати із трамвайних вагонів маршрутів № 3, 5, 8, 14 і 15  і навпаки, з автобусів маршруту Клепарів – костел Св. Анни на трамвайні вагони згаданих маршрутів тільки на зупинці біля костелу Св. Анни».

9 січня 1931 р. у числі 6 «Gazeta Lwowska» повідомила про впровадження на автобусному маршруті D додаткової зупинки Леснічовка в Голоску. Відповідно змінювалися ціни на квитки на маршруті Замарстинівська рогачка – Брюховичі. Від Замарстинівської рогачки до санаторію в Голоско – 30 грошів, до Леснічовки – 50 грошів; до брюховицької гміни та залізничної станції – 80 грошів. У зворотньому напрямку від станції Брюховичі до гміни – 30 грошів, до санаторію в Голоско – 50 грошів і до Замарстинівської рогачки – 80 грошів.  Також змінювалася вартість пересадочних квитків зі автобусу D на трамвай № 10: із Брюхович (станція чи гміна) – 1 злотий; із Леснічовки – 70 грошів та від санаторію – 50 грошів. Вартість квитків для пересадки із трамвая № 10 на автобус до санаторію – 50 грошів, до Леснічовки – 70 грошів,  а до Брюхович – 1 злотий. На автобусному маршруті «А» Львів – Скнилів, який був знову продовжений до Копиткової площі запроваджувалися квитки для пересадки на трамваї маршрутів № 1, 5, 6, 7, 8, 11, 14 і 15 із пересадкою на Копитковій площі зі Скнилова – 70 грошів, із пересадкою на Копитковій площі із Сигнівки – 50 грошей. Так само були впроваджені квитки для пересадки із трамваїв згаданих маршрутів на автобус до Сигнівки – 50 грошів і до Скнилова – 70 грошів.

Із 24 березня 1931 р. було зменшено інтервал руху на всіх автобусних маршрутах міста Львова. Зокрема, якщо раніше інтервал руху автобусів, що курсували із пл. Марійської (Міцкевича) становив 20 хвилин, тепер він скоротився до 15 хв. Автобуси відправлялися із пл. Марійської о 06:00, 06:15, 06:30, 06:45, 07:00, 07:15 і так далі, а останній автобус відправляється о 23:00. П’ятнадцятихвилинний інтервал руху запроваджувався також на автобусному маршруті між церквою Св. Анни і Клепаровом, який раніше курсував кожні 20 хв. Від церкви Св. Анни до Клепарова автобуси відправлялися о 06:00, 06:15, 06:30, 06:45, 07:00, 07:15 і т.д. аж до 22:45. Із Клепарова до церкви Св. Анни автобуси мали відправлятися о 06:05, 06:20, 06:35, 06:50, 07:05 і т.д. до 22:50. Про це повідомляла «Gazeta Lwowska» у числі 68.

Із 28 червня 1931 року трасу автобусного маршруту «Е», який курсував від церкви Св. Анни до залізничного мосту на Клепарові було продовжено до костелу на Клепарові (на вул. Варшавській). Відповідно зріс час оборотного рейсу та інтервал руху – тепер автобуси курсували раз на 20 хвилин. Від церкви Анни в сторону Клепарова автобуси відправлялися о 06:00, 06:20, 06:40, 07:00 і т.д. до 22:40, а із Клепарова – о 06:10, 06:30, 06:50, 07:10 і т.д. і останній рейс о 22:50 («Gazeta Lwowska», ч. 148).

Восени 1931 р. «Міські заклади електричні» придбали іще 4 автобуса марки «Заурер», які були виготовлені в Польщі. 15 жовтня 1931 р. автобусний маршрут D, що курсував до Брюхович, було продовжено до центру міста із кінцевою біля пам’ятника Яну Собєському. Як повідомляла «Gazeta Lwowska» у ч. 238, вартість проїзду від центру міста до Брюхович становила 1 злотий. Вартість проїзду від пам’ятника до межі міста становитиме 20 грошів, а від межі міста до санаторію в Голоску – 40 грошів. Від Валів Гетьманьких автобус D мав курсувати щопівтори години від 06:30 до 21:30. Із Брюхович перший рейс о 07:15, останній – о 22:15. Із Валів Гетьманських автобуси курсували по вул. Сонячній (Куліша) та Замарстинівській. На розі вул. Замарстинівської та Бальонової (Гайдамацької) було влаштовано додаткову зупинку. Тривалість поїздки із центру міста до Брюхович і навпаки становила 35 хвилин.

Із 15 листопада 1931 р. було запроваджено зимовий розклад руху автобусів. Він відрізнявся від літнього тим, що перший рейс на маршруті А Алея Фоша – Скнилів відправлявся на 20 хвилин пізніше: зі Львова о 06:20 замість 06:00, а зі Скнилова о 06:40 замість 06:20. В той же час останній рейс відправлявся на 20 хв. швидше: до Скнилова о 22:20 замість 22:40, а зі Скнилова до Львова – о 22:40 замість 23:00. Щодо автобусних маршрутів В і С, що курсували від Марійської площі до Персенківіки, то перший рейс цих маршрутів відправлявся на 30 хв. пізніше: із центру о 06:30 замість 06:00, а із Персенківки о 06:44 замість 06:14. На маршруті Е перший рейс відправлявся на 40 хв. пізніше: від церкви Св. Анни о 06:40 замість 06:00, а із Клепарова о 06:47 замість 06:07. Останній рейс став відправлятися на 20 хв. раніше: від церкви Св. Анни о 22:20 замість 22:40, а із Клепарова о 22:27 замість 22:47 («Gazeta Lwowska», ч. 260).

30 грудня 1931 р. «Gazeta Lwowska» у числі 300 повідомила, що відповідно до рішення міської влади, із 1 січня 1932 р. «Міські заклади електричні» припиняють курсування автобусів на маршруті D Вали Гетьманські – Брюховичі.

11 травня 1932 р. «Gazeta Lwowska» у числі 106 повідомила про обговорення на рівні влади міста змін у трасах автобусних маршрутів. Зокрема автобусний маршрут А пропонували продовжити по вул. На Блоні (Залізничній) до вул. Янівської. Автобусні маршрути В і С навпаки мали бути вкорочені до пл. Св. Софії, а із 1 червня 1932 р. планувалося відновити автобусне сполучення із Брюховичами. Також планувалося запровадити спеціальні квитки, які допускають не тільки одну пересадку із автобуса на трамвай, але й дві. В кінці травня (ч. 121)  було повідомлено, що автобусні маршрути В і С із 1 червня 1932 р. не будуть курсувати до пл. Марійської, а лише до рогу вул. Стрийської та Св. Софії (І. Франка). Автобуси будуть курсувати із інтервалом 15 хв., перше відправлення із рогу вул. Стрийської о 06:30. Останній автобус на Персенківку відправлятиметься о 23:15. До завершення ремонту вул. Стрийської, автобуси будуть курсувати по вул. Св. Софії (І. Франка), Понінького (І. Франка), коло Персенківки та до Міських домів на вул. Стрийській. По завершенні ремонту вул. Стрийської автобуси маршруту В мали курсували через вул. Стрийську, а повертатися через вул. Св. Софії. Автобуси маршруту С – навпаки.

На початку 1933 року було вирішено продовжити «виставкову» трамвайну лінію по вул. Св. Софії далі по вул. Понінського (верхня частина вул. Івана Франка) та вул. Козельницькій до радіостанції та Стрийської рогачки. Повідомлення про плани будівництва трамвайної лінії опублікувало в ч. 45 газета «Slowo Polskie». Попередньо планувалося, що після пуску трамвайної лінії до Стрийської рогачки, автобусні маршрути В і С змінять свої траси і будуть курсувати по вул. Кадетській (Героїв Майдану). Однак після відкриття руху трамвайного маршруту № 10  вгору по вул. Понінського у вересні 1933 р. автобусні маршрути В і С були закриті. Таким чином у із вересня 1933 р. і до середини червня 1935 р. працювало тільки два автобусних маршрути А та Е. 16 червня 1935 р. регулярне курсування комунальних автобусів, які належали «Міським коліям електричним» було припинено.

Станом на 1937 р. комунальні автобуси під час сезону скачок курсували між пл. Марійською (Адама Міцкевича) та іподромом на Персенківці. Крім того автобуси МКЕ можна було взяти в оренду для туристичних поїздок.

Курсування комунальних автобусів у Львові було відновлено лише у 1938 р. було запроваджено три автобусних маршрути А (пл. Ринок – Клепарів), В Скнилів – Левандівка – вул. Легіонів та маршрут без позначення пл. Ринок – вулю Легіонів – Новий Львів. Загальна довжина цих автобусних маршрутів складала 19,1 км. Для цих автобусних маршрутів було придбано новий рухомий склад.

Нові міські автобуси марки "Шевроле". 1938 р.

Вартість проїзду в автобусах Львова була диференційованою, траси маршрутів розподілялися на секції. Загальна вартість проїзду І секції становила 20 грошів, пільгова – 15 грошів; ІІ секцій – відповідно 25 і 20 грошів; ІІІ секцій – 30 і 25 грошів; IV секцій – 40 і 30 грошів і V секцій – 50 і 35 грошів. Право пільгового проїзду мали діти до 7 років, школярі за умови пред’явлення відповідного посвідчення, а також військові.

Автобусний маршрут А курсував від пл. Ринок до Клепарова вул. Трибунальською, пл. Св. Духа (Івана Підкови), Валами Гетьманськими (пр. Свободи), вул. Ягеллонською (Гнатюка), вул. Міцкевича (Листопадового Чину), вул. Красицьких (Огієнка), вул. Казимира Великого (Городоцька), та вул. Клепарівською та Варшавською. Траса маршруту поділялася на дві секції: від Ринку до церкви Св. Анни і від церкви Св. Анни до Клепарова.

Автобусний маршрут В поєднував Скнилів і Левандівку із вул. Легіонів (пр. Свободи) по вул. Городоцькій, вул. Міській (Сяйво), вул. Ідзіковського (Левандівській), вул. Янівській (Шевченка), вул. Пєрацького (Залізничній), вул. Бема (Ярослава Мудрого), вул. Генерала Токаржевського (Городоцькій), вул. Зигмунтівській (Гоголя), вул. Міцкевича (Листопадового Чину) та Яггелонській (Гнатюка). Траса цього маршруту поділялася на 5 секцій: І – Скнилівське льотовище – вул. Овсяна; ІІ – вул. Овсяна – Богданівка; ІІІ – Богданівка – вул. Янівська; ІV – вул. Янівська – вул. Бема та V – вул. Бема – вул. Легіонів.

Маршрут Ринок – вул. Легіонів – Новий Львів літерного позначення на мав. Він курсував вул. Сикстутською (Дорошенка), вул. Оборони Львова, вул. Леона Сапіги (Степана Бандери), вул. Хшановської (Вербицького), вул. Томицького (Коперника), вул. Кадетською (Героїв Майдану), вул. Стрийською, вул. Хрістельбауера (Чмоли), вул. Власна Стріха (Панаса Мирного). Він поділявся на ІІІ секції: І – Ринок – вул. Пелчинська; ІІ – вул. Пелчинська – Спортивний комплекс на вул. Стрийській та ІІІ – Спортивний комплекс – Новий Львів.

Щодо приміських та міжміських автобусів, то із 1930 р. їхню кінцеву зупинку було перенесено на Стрілецьку площу (нині – пл. Данила Галицького). У 1934 р. автобуси маршруту Львів – Любінь Великий відправлялися із Валів Гетьманських, а автобуси маршруту Львів – Винники – із пл. Векслярської (Коліївщини). У 1937 р. кінцева зупинка приміського автобуса Львів – Винники була  на пл. Бандурського (Митній). Станом на 1939 р. міжміське і приміське автобусне сполучення зі Львова здійснювалося в таких напрямках: Жовква – Рава-Руська; Магерів – Немирів, Белз, Сокаль – Тартаків, Кам’янка-Струмилова – Радехів, Яричів – Запитів. Золочів – Зборів – Тернопіль, Перемишляни – Рогатин, Бережани – Підгайці, Калуш, Бібрка – Стрілища, Комарно, Рудки – Самбір, Винники, Городок Яггелонський та Брюховичі.

 

Перелік основних джерел інформації

1. Тархов С.А. Історія Львівського трамвая. – Львів: УПІ ім. І. Федорова – Фенікс ЛТД, 1994. – 128 с.;

2. Najnowshy ksiazkowy plan-informator miasta Lwowa iz spisem ulic oraz 14 planami miasta. – Lwow: Nakladem Edwarda Zimnego, 1939;

3. Rozklad jazd autobusow. Lwow 1928/9. – Lwow: Nowa reklama, 1928;

4. Szajner J., Rechlowich M. Tramwaje Lwowskie 1880 – 1944. – Lodz: Ksiezy Mlyn, 2020. – 509 s.;

5. Збірка чисел газети «Gazeta Lwowska» за 1811 – 1939 рр. на сайті Ягеллонської цифрової бібліотеки:   https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/152129?language=pl;

6. Збірка чисел газети «Wiek Nowy» за 1901 – 1939 рр. на сайті Ягеллонської цифрової бібліотеки: https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/244160?language=pl;

7. Збірка чисел газети «Slowo Polskie» за 1895 – 1934 рр. на сайті Ягеллонської цифрової бібліотеки: https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/5862?language=pl.