Блог Антона Лягушкіна

Водозбірник "Прибило" на Погулянці. Світлина В. Гальчинського Нещодавно краєзнавчий ресурс «Фотографіїстарого Львова» опублікував дві частини мого міні циклу «Із історії Львівського водогону та каналізації» ( частина 1 та частина 2 ). Там я згадував про 16 давніх гравітаційних водогонів Львова. Завдяки польському досліднику Томашу Дивану, я відшукав число 189 газети « Gazeta Lwowska » за 20 серпня 1883 р., де вміщено матеріал, у якому перелічено джерела водопостачання Львова на початку 1880-х рр., а також є інформація про якість води у цих джерелах. У серпні 1883 р. «Gazeta Lwowska» розповіла читачам про наукові дослідження, проведені міським хіміком доктором М. Дудін-Вонсовичем, який за наказом магістрату протягом кількох місяців провів аналіз води, взятої із водогонів, джерел і криниць у Львові і його околицях. Води із різних джерел, якими користувалися львів’яни на початку 1880-х рр. хімік поділив на чотири групи: 1) Вода, цілком придатна для пиття і для всіх побуто

  У останній день 2023 р. Івано-Франківськ святкуватиме 40-річчя від дати запуску тролейбусного руху – 31 грудня 1983 р. радянські тролейбуси ЗіУ-682В рушили маршрутом № 1 Вокзал – вул. Хіміків. Проте перші плани про будівництво трамвайної лінії в Станіславові датуються іще серединою 1890-х рр. Станіславів, нині Івано-Франківськ (із 1962 р.) був другим за значенням містом Східної Галичини після Львова. Вже у 1866 р. (раніше, а ніж Київ та Харків) Станіславів (за австрійських часів – Станіслав) отримав залізничне сполучення зі Львовом та Чернівцями. Того ж року в місті виник локомотиво-вагонноремонтний завод Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці. У 1867 р. Станіславів став центром повіту, місто отримало самоврядування, але у 1868 р. місто дуже постраждало після т.зв. «Мармулядової пожежі», проте швидко відбудувалася. В 1867 р. відбулися перші вибори бургомістра, першим бургомістром став Антоній Суханек, його наступником у 1868 – 1880 р, став   Ігнацій Камінський. У Станіславові в 18

  Першим міжміським громадським транспортом Львова були кінні поштові диліжанси (т.зв. «цісарські вози») – такий транспорт з’явився в кінці XVIII століття, коли Галичина потрапила до складу Австрійської імперії. Візницький промисел з’явився у Львові в 1830-х рр., кінний трамвай – у 1880 р. Коли у Львові з’явилися перші омнібуси – достеменно невідомо, адже скоріш за все це були нетривалі проєкти. Менше двох із половиною років проіснував і «Генеральний Львівський омнібус», про який сьогодні піде мова. Перший міжміський громадський транспорт прийшов до Львова у 1775 р. У той рік було запущено регулярну поштово-пасажирську лінію Львів – Відень, якою курсували диліжанси («цісарські вози»), запряжені шестіркою коней. Відстань від Львова до Відня, а це біля 800 кілометрів, поспішні диліжанси долали 4 доби і 10 годин, звичайні – протягом майже тижня. Коней, впряжених у «цісарські вози», змінювали через кожні 40 – 60 кілометрів на поштових станціях, розташованих вздовж маршруту. У 1830-х рр.

Історія міського електротранспорту Львова достатньо добре вивчена. Іще 30 років тому, в 1994 р. вийшла книжка С.А. Тархова «Історія Львівського трамвая» та брошура «Їде трамвай, їде..» Л. Марчук та В. Шипової. В той же час серйозного дослідження історії автобусних перевезень у Львові досі немає. Разом із колегами у 2020 – 2022 р. я опублікував низку матеріалів, присвячених історії автобусних перевезень у Львова на сайті «Фотографії Старого Львова» . Проте завдяки дослідженням путівників і преси 1920 – 1930-х рр. було встановлено нову інформацію. Наступного, 2024 р. Львів святкуватиме не тільки 130-річний ювілей електричного трамвая, свій 110-річний ювілей святкуватиме і Львівський автобус. 7 червня 1914 р. підприємець Домічек запустив курсування приміського автобусного маршруту Львів – Брюховичі. Цю подію 6 червня 1914 р. у вечірньому числі анонсував «Kurjer Lwowski»: «Автомобільні омнібуси запроваджує від завтра п. Домічек. Вони курсуватимуть від Львова до Брюхович щодня від 6 год.